Свята Ольга – перша християнка на великокняжому престолі Києва. Вона була бабусею святого Володимира Великого, який хрестив всю Київську Русь, а тому прийняття нею віри Христової стало на той час символічною і визначальною подією. Сьогодні виповнюється 1050 років із дня її упокоєння, розповідає диякон Андрій Левицький, клірик Свято-Вознесенського кафедрального собору ПЦУ м. Рівне.
11 липня у Свято-Вознесенському кафедральному соборі ПЦУ м. Рівне (за адресою вул. Вʼячеслава Липинського 20), буде відслужена Божественна Літургія та молебінь до святої рівноапостольної княгині Ольги. Початок о 8:00.
У цей день рекомендується:
Молитися до святої Ольги, просити її заступництва для себе, своєї родини й країни;
Виявляти повагу до жінок, особливо тих, хто має духовну чи державну силу;
Дякувати за мудрість і підтримку старших жінок у своєму житті — матерів, бабусь, наставниць;
Долучитись до літургії або просто згадати цю постать у тиші.
Княгиня Ольга — образ жінки, яка тримає на собі державу й народ, але водночас має глибоку віру й духовну міцність. Вона — покровителька християнських жінок, правительок, наставниць, матерів, а також усіх, хто прагне мудрості й сили духу.
Що не варто робити 11 липня:
Працювати на землі: копати, орати, садити чи збирати врожай — це вважається порушенням духовної тиші;
Робити важке прибирання, прання чи ремонт;
Шити, різати, прасувати — особливо жінкам, на честь жіночої святості Ольги;
Конфліктувати, лаятись, засуджувати інших — день вважається духовно чистим, варто зберігати мир;
Займатися гучними справами, гулянками, алкоголем — це не світський, а молитовний день.
Княгиня Ольга (у хрещенні Олена) увійшла в історію як смілива, розумна та вольова жінка, що правила Київською Руссю 17 років із часу загибелі свого чоловіка князя Ігоря Рюриковича до сходження на престіл сина Святослава. Є різні погляди щодо мотивів прийняття нею християнства, але житіє і літописні згадки засвідчують, що бурхливе життя і величезна влада, зосереджена в її руках, не завадили в пошуках сенсу буття і привели її до віри Христової.
Християнство мало глибокий вплив на життя Ольги та держави, якою вона керувала. Вона багатьох киян навернула до нової на той час релігії, почала будівництво храмів у Києві, зокрема збудувала церкву в ім’я святителя Миколая на Аскольдовій могилі. Ставши християнкою, княгиня показала народові інший світогляд: творила милосердя, праведно судила, щедро винагороджувала, немічним допомагала, прохання та скарги вислуховувала. Літописи свідчать, що духівником княгині був священник Григорій, з іменем якого пов’язують виникнення літописання на Русі. Навернути сина Святослава до християнства їй не вдалося, але її справу гідно продовжив онук Володимир.
Як свідчить літопис, свята княгиня Ольга була похована в Києві за християнським обрядом. Її онук Володимир Великий після спорудження ним Десятинної церкви урочисто переніс нетлінні мощі княгині Ольги до храму. Подальша їхня доля невідома. У 1547 році свята рівноапостольна княгиня Ольга була канонізована, а дата її упокоєння відзначається як у Православній, так і в Католицькій Церкві.
Це не строгий піст і не великодній день, але з повагою до пам’яті святої Ольги краще відкласти важкі й матеріальні справи на інший час. Цей день більше про роздуми, вдячність і внутрішню тишу.
