Рівненські чиновники розповіли як пережити зиму у випадку відключень світла
“Рівне має чіткий план на випадок відключень електроенергії», – з такою заявою звернувся до громади в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян 21 травня за результатами засідання Координаційного штабу оперативного реагування та забезпечення створення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження та/або припинення постачання електричної енергії на території Рівненської міської територіальної громади.
На той час в Україні вже тиждень, як були запроваджені оператором системи Укренерго контрольовані аварійні відключення через значний дефіцит електроенергії в мережі.
Після багаторазових масованих обстрілів росіянами об’єктів енергетичної інфраструктури теплову (маневрову) генерацію України було знищено майже повністю, а більшість ГЕС – зазнали серйозних ушкоджень. Коли готувалася ця публікація, стало відомо, що ворог уразив також Дніпровську ГЕС і наразі про вироблення нею електроенергії не йдеться, оскільки ушкодження критичні.
Представники Міненерго, НЕК «Укренерго» та експерти у сфері енергетики закликали українців готуватися до складної зими з тривалими відключеннями через значний дефіцит електроенергії. Наразі відомо, що втрати української енергосистеми склали понад 9 ГВт.
Водночас, жодної конкретики міської влади Рівного щодо заявленого чіткого плану на випадок блекауту зазначено ані в релізі, ані в будь-яких відкритих джерелах не було, тож редакція «Про Рівне» звернулася із запитом до Рівнеради, щоб розкрити деталі підготовки міського господарства до проходження прийдешнього осінньо-зимового періоду.
І вже перша відповідь відділу з питань надзвичайних ситуацій за підписом його керівника Андрія Бернацького спантеличила: станом на 28 травня (це дата відповіді на інформаційний запит) про жодний «чіткий план» не йшлося. Головний надзвичайник міста повідомив, що міська рада лише планує розробку антикризового плану на випадок блекауту для місцевої громади.
Тим часом, у департаменті інфраструктури та благоустрою будь-яка інформація про такий план чи його розробку взагалі відсутня, повідомив Руслан Гудима.
Утім, якщо ані чіткого, ані бодай якогось плану поки немає, то певна підготовка таки зроблена. Передусім, у Рівненській міській територіальній громаді ще у 2023 році змонтовані «містечка незламності», подаровані шведським урядом, на монтажі яких сумнівні фірми та підприємці за непрозорими схемами заробили мільйони гривень. Про це ми писали ТУТ. Донині цими модульними містечками жителі Рівного і Квасилова жодного разу не користувалися. Однак, технічно вони повністю забезпечені і готові до роботи – звітуються чиновники.
А це дасть можливість рівнянам у критичній ситуації зігрітися, скористуватися підзарядкою чи інтернетом, випити гарячих напоїв і навіть скористатися біовбиральнею – якщо каналізаційна система багатоквартирних житлових будинків не впорається без електрики впродовж тривалого часу.
Ще одна масштабна міжнародна допомога Рівному – три когенераційні установки, передані фондом USAID, одна потужністю 530,0 кВт і ще дві – по 1067 кВт кожна. Вони працюють на природному газі, а їхнє основне призначення – щоб рівняни разом із електрикою не залишилися ще й без тепла.
Це обладнання має забезпечити живлення котелень Рівнетеплоенерго під час відключень електроенергії, а крім того – дасть можливість використовувати вироблену електрику для об’єктів критичної інфраструктури і вироблятиме тепло для житлового сектору. Заявлена вартість обладнання – близько 2 мільйонів доларів. Однак, як і у випадку зі шведськими модульними містечками, подарунок обійшовся бюджету Рівного недешево:
На проєктно-кошторисну документацію і монтаж кожної з установок виділили по мільйону гривень. Зокрема, 868 тисяч гривень, 828 тисяч гривень та 849 тисяч гривень на проєкти і, відповідно, по 130,8 тисяч гривень, 171,8 тисяч гривень та 150,9 тисяч гривень – на монтажні роботи. Проєктувальником на облаштування когенераційних установок є ПП «Рівнетеплосервіс», виконавця обирали шляхом узгодження вартості й термінів виконання проєктних робіт, – повідомили у департаменті.
Попри те, що головне теплопостачальне підприємство Рівного є приватним, когенераційні установки, як і котельні, належать до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади: такою була одна з основних умов передачі з боку USAID. Коли ще тривали перемовини, міські чиновники декларували створення під них окремого цілісного майнового комплексу. Однак, наразі його не створили.
Окремо власну програму порятунку для мешканців багатоквартирних будинків презентував минулого місяця у Рівному Фонд енергоефективності. Він пропонує фінансування на часткове відшкодування вартості теплових насосів (для потреб опалення та гарячого водопостачання) і сонячних електростанцій (СЕС), а також сертифікації енергетичної ефективності будинку перед поданням заявки на отримання гранту і після реалізації проєкту. За умовами програми, фонд фінансуватиме її учасників у формі гранту на безоплатній та безповоротній основі. Сума гранту – 70% вартості обладнання, аудиту та сертифікації енергоефективності будинку перед поданням заявки №1 та після реалізації проєкту.
На встановлення СЕС учасники програми можуть отримати 1 млн грн, на встановлення теплових насосів – 2 мільйони гривень.
Грант на компенсацію витрат на послуги сертифікації енергоефективності будинку – до 15 тисяч гривень. Про перші реальні результати говорити наразі зарано – ініціатива нова, а часу минуло замало. Однак, попередній успішний досвід рівненських ОСББ у програмах енергоефективності (утеплення, встановлення теплових лічильників тощо) дає підстави для оптимізму. Принаймні, окремо взяті будинки, чиї мешканці та голови ОСББ виявляться достатньо ініціативними, мають шанси максимально подбати про свою енергетичну безпеку.
Ми поцікавилися також у міської влади, чи подбали там про будь-які інші альтернативні джерела живлення територіальної громади. Зокрема, чи не займалося місто закупівлею, наприклад, закупівлею когенераційних установок на твердому паливі (враховуючи, що деревообробна промисловість області – одна з найбільш розвинутих). Відтак, відходи деревообробки могли б слугувати одним із видів палива в умовах російської загрози. Адже атаки ворога тривають також і на газову інфраструктуру. Проте, таких ініціатив влада Рівного не розглядала і не втілювала. А досвідом приватних компаній у цьому напрямку чиновники не цікавилися – випливає з відповіді на інформаційний запит.
Що стосується генераторів на дизельному чи бензиновому паливі, то і тут не обійшлося без допомоги міжнародних партнерів. Один генератор потужністю 100кВт подарували рівнянам французи.
Із Польщі привезли генератори Adler потужністю 5 кВт кожен, судячи з фото, де місцеві чиновники позують разом із польським – близько 5 штук. Однак, про точні обсяги партнерської допомоги з Пйотркова-Трибуналського місцева влада ніде не звітувалася.
Говард Баффет, голова та генеральний директор Фонду Говарда Г. Баффета, також передав Рівному генератори високої потужності загальною вартістю 24 мільйони гривень. Проте, їхня точна виробнича потужність і розподіл за потребами – невідомі.
Крім того, закупівлю генераторів для підрозділів центру екстреної допомоги декларували в уряді. Міністерство охорони здоров’я у 2023 році закликало станції “швидкої” сформувати свої запити і отримати відповідне фінансування з державного бюджету.
Бюджетним коштом Рівного, кажуть у департаменті інфраструктури, закупили для міста 19 дизельних і бензинових генераторів різної потужності – 4 шт. по 400 кВт кожний, 7 шт. по 120 кВт кожний, 1 шт. – 60 кВт, 1 шт. – 50 кВт, 1 шт. – 40 кВт, 5 шт. по 8,5 кВт кожний.
Однак, ця інформація істотно суперечить іншій, яку ще у грудні 2022 року озвучив нині відсторонений міський голова Рівного Олександр Третяк. Разом із тодішнім очільником управління освіти Богданом Туровичем вони заявили про придбання бюджетним коштом 100 генераторів для навчальних закладів міста на загальну суму 12 мільйонів гривень.
Орієнтовна середня потужність кожного – 10кВт. Перевірити закупівельну вартість чи постачальника цього обладнання – неможливо, за «доброю» традицією чиновники провели угоду повз відкриті торги, зіславшись на воєнний стан.
Водночас, із якої причини нинішня міська влада у своїй відповіді на запит не врахувала такої значної кількості альтернативних джерел живлення, закуплених коштом бюджету – ми плануємо з’ясувати додатково.
У кожному разі, з урахуванням «забутих» 100 шкільних генераторів сукупна потужність усіх, як про фінансованих бюджетом, так і подарованих партнерами (про які вдалося знайти у відкритих джерелах) не перевищує загалом 8-10 мВт.
Звісно, у масштабах понад 250-тисячого обласного центру така цифра вкрай мізерна.
Однак, оскільки чиновники таки обіцяють підготувати для рівнян план виживання в умовах блекауту, ми продовжимо відстежувати цю злободенну тему і будемо тримати наших читачів у курсі подальшого розвитку подій та перспектив на прийдешній холодний сезон.
Співавтор – Ольга Ферар
