Робота вчителя, як сходження на вершину гори: рівненські педагоги розповіли свої історії (ВІДЕО)
Цьогоріч, шостого жовтня, в Україні святкують День вчителя. Щоправда, у освітніх закладах урочистості відзначають сьогодні. “Про Рівне” ж завітало до ліцею №13, де педагоги поділилися своїми історіями, як знайшли себе у цій професії, де шукають натхнення та про ще багато теплих моментів.
Ліцей №13 є у Рівному другим за кількістю здобувачів освіти. Тут наразі навчається понад 1600 учнів та викладає близько 100 вчителів. Нам вдалося поспілкуватися як із тими, хто має багаторічний досвід та вже випустив не один випускний клас, так із молодими педагогами, яких мотивують палаючі очі школярів.
Олена Волошенко викладає англійську мову. У школі вже сьомий рік, а раніше тривалий час працювала в університеті. Розповідає, що професія їй близька з дитинства, адже в родині є вчителі. Коли все ж наважилася піти до ліцею, зрозуміла, що це певне доля. Тому, що вже у перший рік роботи склалося відчуття, що працює тут давно. Важливу роль у цьому зіграв саме колектив.
Для мене вчительська робота – це як сходження на вершину гори. Коли ти підіймаєшся, тобі тяжко, хочеться зупинитися та повернутися назад. Але коли досягаєш вершини, бачиш неймовірний краєвид. Так, і вчительська праця. Важка та складна. Але коли є результат – з’являються крила.
– Олена Волошенко, вчитель англійської мови у Рівненському ліцеї №13
Її місія – це дати дітям знання та навчити їх ними користуватися у житті. Завдячує ЗСУ за можливість працювати з учнями у стінах школи.
Володимир Гордєєв, який є вчителем географії, має стаж у понад 40 років. Працює тут з 1981 року та випустив вже не один випускний клас. Цьогоріч – не вийняток. Випускається його улюблений 11-А клас, який певне буде останнім під його класним керівництвом. Зазначає, що причиною є вік та бажання дати більше можливостей молодим.
Радію, що в мене є учні, які через 25 років запрошують на зустрічі, і не забувають про класного керівника. За весь час роботи у школі, ще не було півріччя, щоб я не був класним керівником.
– Володимир Гордєєв, вчитель географії у Рівненському ліцеї №13
Розповідає, що у своїй роботі для нього найголовніше донести дітям щось справді важливе та корисне, поділитися власними знаннями. Навіть, якщо в класі бажання слухати та вчитися буде лише в одного учня.
Зараз заважають певною мірою телефони. Це потрібно вирішити, напевно, на державному рівні. Не кажу, щоб їх заборонити. На деяких уроках я й сам кажу дітям знайти щось в інтернеті. Але, в інших випадках це заважає.
– Володимир Гордєєв, вчитель географії у Рівненському ліцеї №13
А ось мотивує пана Володимира бажання дітей щось знати. Дуже радіє призовим місцям своїх вихованців на олімпіадах. Коли бачить результат своєї роботи, хочеться далі працювати.
Також, “Про Рівне” поспілкувалося із одним із наймолодших вчителів ліцею. Сергій Крокос – педагог-організатор. Працює з дітьми, аби допомагати в учнівському самоврядуванні, організації свят, зустрічей. На засіданнях шкільного парламенту обговорює з ними те, що б вони хотіли покращити у закладі та, як це реалізувати.
Мене мотивують діти. Те, що у них горять очі від того, що я ділюся з ними своїм життєвим досвідом. Вони завжди дають натхнення тобі самому. Буває інколи прийдеш, погода погана, нахнюплений, а вони тобі посміхнуться, і в тебе вже багато енергії. Цим треба горіти, треба любити. Просто так тут не вийде працювати.
– Сергій Крокос, педагог-організатор у Рівненському ліцеї №13
Зазначає, що до вступу в університет хотів бути і поліцейським, і військовим. Однак, все ж обрав професію вчителя. Крім педагога-організатора, він також веде уроки фізкультури у 1-4 класах.
Мені подобається працювати з маленькими дітьми. Вони один за одного. Як я їм і пояснюю на кожному уроці, має бути підтримка у будь-якій ситуації. Якщо у когось не виходить якась вправа, іншим потрібно допомогти, показати ще раз. Завжди бути разом.
– Сергій Крокос, педагог-організатор у Рівненському ліцеї №13
Щодо святкування, то як зазначив директор школи, Михайло Бєлік, цьогоріч продовжують підтримувати традиції. Колектив вирушає помилуватися видами України, а саме пейзажами Закарпаття. У програмі передбачається похід у гори, навколо Синевиру. Це допомагає перезавантажитися, послухати тишу природи, себе, колег та перейняти досвід один одного. Крім того, активно до свята готувалися з привітаннями і самі учні.
На завершення кожен з них залишив свої привітання колегам. Найголовніше, побажали відчути радість перемоги та, щоб всі рідні і близькі повернулися живими. Також, гарного настрою, натхнення, та щоб внутрішній вчительський вогонь завжди палав яскраво та тепло.
Більше у ВІДЕО:
