Відома рівнянка зруйнувала міфи про Хелловін: «Померлі – не вороги»
Сьогодні вночі світ занурюється у наймістичніше свято року — Хелловін. На заході це день костюмів, гарбузів і моторошних історій, а для українців — нагода згадати глибше коріння та традиції. Бо, як наголошує відома рівнянка, докторка філософії, письменниця та директорка Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Рачковська-Баковецька, Хелловін — зовсім не просто “чужинське” свято.
«Хеллоуїн — не новомодне американське свято. Наприкінці осені в багатьох народів тривав період вшанування померлих. Це було пов’язано із завмиранням природи — вважалося, що й душі померлих у цей час навідуються до живих, щоб попрощатися”, — розповідає рівнянка у своєму дописі, який стане частиною її майбутньої книги «Як там? Або куди йдуть українські душі».
За словами письменниці, саме з таких вірувань народилися численні ритуали — від запалення свічок до поминальних вечерь, які українці зберігають і досі.
«Ми залишаємо їжу на ніч у Святвечір, готуємо поминальні обіди — все це ланцюг зв’язку між живими та тими, хто пішов», — пише вона.
Та згодом, каже дослідниця, навколо цих традицій з’явилися соціальні стереотипи.
«Такі померлі — самогубці, утопленики, нехрещені — стали сприйматися як нечисті. Люди боялися їх і намагалися не допустити їх появи у своїх обійстях. Але ці страхи — не містика, а наші власні стереотипи. А вони, на жаль, і є нашими справжніми жахіттями», — зазначає Рачковська-Баковецька.
І додає, що навіть символ Хелловіну — гарбуз — має своє, зовсім не страшне коріння:
«Осінь — пора врожаїв, і наші предки дякували природі за щедрість через релігійні ритуали. Так традиції подяки за врожай і вшанування померлих переплелися. Тепер гарбузики — символ осінніх «жахливчиків», але насправді це знак життя, яке триває після смерті”.
Рівнянка закликає не сприймати Хелловін як «попсу», а побачити у ньому глибший сенс — нагадування про пам’ять, любов і вдячність тим, кого вже немає поруч.
«Попри сурогатність і попсовість свята, воно дає можливість українцям згадати свою слов’янську міфологію та демонологію. І, можливо, ще раз завітати на кладовище — не заради жахастиків, а щоб вшанувати пам’ять тата, мами, бабусі, дитини… Бо кладовище — це не місце страху, а пам’яті. А померлі — не вороги, адже хіба можуть завдати кривди ті, хто нас так сильно любив при житті?..»
Трохи історії: звідки взявся Хелловін
Хелловін бере початок від стародавнього кельтського свята Самайн, коли люди запалювали багаття й одягали маски, щоб відлякати духів. Це був час, коли закінчувалося літо і починалася “темна половина року”.
Католики відзначають свято в ніч перед Днем усіх католицьких святих, який настає 1 листопада. Тому єдина дата для всього світу, коли святкують Хелловін – вечір і ніч 31 жовтня.
У православних День усіх святих відзначається в першу неділю після Трійці. У них такого свята, як Хелловін, немає.
Варто знати, що Геловін як “страшне” свято не унікальне для Америки. Дні, присвячені різним злим і містичним силам, є в багатьох культурах. Наприклад, в Україні схожі на хелловінські традиції простежуються в день Маланки (31 грудня), коли прийнято вбиратися в нечисть.
