Гроші рівнян через фірми друзів та “прокладки” дерибанять на поточних ремонтах
Майже 200 тендерів без реальної конкуренції за пів року за кошти рівнян. Десятки мільйонів заробляє фірма, дружня з нинішньою місцевою владою, уникаючи реальної конкуренції. Мільйони заробляють і створені вже під час війни фірми-прокладки, використовуючи ту ж схему. В Департаменті інфраструктури та благоустрою нічого не можуть прояснити, зокрема пояснити, хто саме вирішує, якій фірмі давати гроші.
Гроші, які під шумок виділяли з бюджету разом з коштами на оборонні потреби.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Будальянс Груп” упродовж першої половини 2023-го року стала учасником понад 200 закупівель на Рівненщині. 192 з них відбулися без реальної конкуренції. Такі закупівлі уже принесли “Будальянс Груп” десятки мільйонів гривень доходу. Фірма тільки у 2023 році отримала близько півмільярда гривень.
Частина цих коштів отримала компанія Ігоря Войтка з бюджету Рівного за дуже простою схемою – на поточні ремонти. 117 тендерів з березня по червень на суми, менші ніж 200 тисяч гривень, щоб не довелося ні з ким ділитися.
Тільки ці договори принесли компанії 22,8 млн грн.
На скріншоті, на жаль, неможливо показати усі ці закупівлі, але їх можна перевірити за посиланням на сайті Opendatabot.
Але є ще дві дуже схожі на фіктивні фірми-прокладки, які за останній рік отримали за 80 таких же тендерів понад 13 млн грн на двох. За тією ж схемою. А що? Благоустрій – річ недешева.
Як відбувається поточний ремонт вулиць
У Рівному зараз активно проводять поточні ремонти – так звані відновлювальні роботи: вибірково зрізають старий асфальт, насипають близько п’яти сантиметрів нового, утрамбовують.
На кожному з “готових” об’єктів можна знайти від 100 до 200 квадратних метрів асфальту, судячи з вигляду – одношарового.
За словами місцевих мешканців, які спостерігали за ремонтом, він відбувається дуже вибірково. Як правило, за день перед приїздом техніки попереджають, що потрібно прибрати авто, тому що працюватимуть фрезою.
Біля окремих будинків можна побачити до десятка кількаметрових шматків нового асфальту. Якусь системність у тому, як і де кладуть нове покриття – побачити важко.
До того ж, місцевим мешканцям ніхто особливо не намагається пояснювати, що саме відбувається і скільки це коштує.
Середня ціна асфальтування на цьому сайті станом на 22 червня складає 900 гривень за один квадратний метр асфальту, і це – розцінки Києва. Станом на березень-квітень можна було знайти розцінки по 800 і навіть 700 гривень.
Якщо ж вірити очевидцям ремонту у Рівному, то кладеться лише 5-сантиметровий верхній шар. За такі роботи окремі компанії за актуальним прайсом взагалі беруть по 550 гривень за один квадратний метр. А за ремонт з урахуванням нарізки швів, демонтажу та вивезення старого покриття, проливки швів бітумом, асфальтування – 620 гривень.
На жаль, ми не знаємо точних меж об’єктів, на яких відбувалися роботи, вони не вказані в договорах. Їх можна розгледіти неозброєним оком, якщо знати, де шукати.
Щодо коштів на ремонти в інших містах. Для порівняння, на капітальні і поточні ремонти в Луцьку додатково спрямували 95 мільйонів гривень – і це лише в червні. Понад 90 мільйонів гривень передбачили цьогоріч у бюджеті Хмельницької громади – також на ремонти доріг. А от у Житомирі виділили кошти лише на Управління автомобільних шляхів – аналог Рівненського ШЕУ. Власне, там наразі відмовилися від капітальних ремонтів.
Втім, як і в Рівному, там теж трапляються свої “фірми-фаворити”. Наприклад, на Житомирщині в місті Малин десятками збирає тендери на поточні ремонти місцева ТОВка, а в Луцьку 24 допорогових тендери отримало за три місяці приватне підприємство “Дановабуд”. Але про таку кількість закупівель як у Рівному навіть близько не йдеться.
Хто ж здійснював ці роботи у Рівному за гроші громади?
Сотні тендерів для фірми Войтка – жодної конкуренції
“Будальянс Груп” (ЄДРПОУ – 40445002) – відома у Рівному фірма, яка цьогоріч стала рекордсменкою в публічних закупівлях міста. Більше сотні договорів від Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівнеради (ДІтаБ) на “проведення відновних робіт шляхом поточного ремонту” прибудинкових територій, проїздів та виїздів між будинками. В кожному договорі змінювалися лише адреси, а суми не перевищували 200 тисяч гривень.
200 тисяч гривень – це порогова сума, визначена Законом “Про публічні закупівлі” для поточного ремонту. Для всіх закупівель, дорожчих від цієї суми, потрібно проводити відкриті торги, на яких може бути декілька учасників, різні цінові пропозиції, а тому – є шанс зекономити. Для менших ніж 200 тисяч сум достатньо відзвітуватися про угоду, укладену напряму із виконавцем робіт. Поділ великої закупівлі на певну кількість дрібних – це можливість уникнути конкуренції, якою часто користуються недобросовісні замовники, змовляючись із виконавцями.
Угоди “Будальянс Груп” укладені напряму в період з 20 березня до 15 червня. Лише за два дні – 7 та 8 червня – з фірмою уклали 37 договорів на суму 7,3 млн грн.
Другий рік повномасштабної війни загалом почався непогано для БК “Будальянс Груп”. Подібні угоди уже укладено з Рівненським ШЕУ за поточні ремонти асфальтного покриття та з Городоцькою сільською радою за експлуатаційне утримання вулиць і доріг. Це 70 договорів на 11 мільйонів.
Фірмі Войтка взагалі дивовижним чином “щастить”. Наприклад, при закупівлі асфальтобетону в Рівненському ШЕУ або із будівництвом кільця на вулиці Стельмаха (стара Курчатова), на виїзді до Колоденки. Це три закупівлі вартістю 25 мільйонів, на яких інших учасників просто не було.
Звісно, “Будальянс Груп” цьогоріч брала участь і в конкурентних закупівлях. Це не жарт, формально – там дійсно були конкуренти, але яким чином вигравала фірма – варто оцінити. Закупівлі Городоцької сільради на 3,5 мільйони – три конкуренти (з Тернопільщини, Волині та Здолбунова) пропонують меншу вартість, але виграє фірма Войтка. На Житомирщині фірма також обійшла трьох конкурентів, пропонуючи найвищу ціну, і отримала 223 млн грн.
Тендер на 98 мільйонів – той самий “турбо”-кілометр дороги по вулиці Чорновола від Басейну до ЖК “На Щасливому”, – де також був конкурент, який пропонував на 19 млн грн меншу ціну. Ми вже писали, як ДІтаБ вигіднішу пропозицію відхилив, а потім переможцем став саме “Будальянс Груп”.
Фіктивні фірми та неконкурентні закупівлі Департаменту інфраструктури та благоустрою
Велика кількість угод з однією фірмою без конкуренції – все це можна було б пояснити бездоганною репутацією “Будальянс Груп” або відсутністю в Рівному та його околицях будівельних компаній належного рівня. Про репутацію фірми складно говорити, зважаючи на близькість Ігоря Войтка до представників місцевої влади, наявність у компанії іноземних бенефіціарів чи описані вище сумнівні тендери. Але з альтернативними компаніями теж виникла проблема.
Парадоксально, та упродовж останнього року щонайменше дві фірми з явними ознаками фіктивності отримали 80 договорів на поточні ремонти вартістю до 200 тис. грн від міста. Одна з них укладала їх одночасно з “Будальянс Груп”. Розкажемо про них детальніше те, що вдалося знайти.
8 мільйонів гривень за 3 місяці для новоствореної фірми
ТОВ “Буд Сіті Рівне” (ЄДРПОУ – 44980867). Директор – Мосягіна Олена Генадіївна. Відомостей про таку особу або її минулу підприємницьку діяльність не вдається знайти у відкритих джерелах. Фірма зареєстрована у квартирі житлового будинку 1 лютого 2023 року і має статутний капітал 1000 грн. З нею ДІтаБ уклав 40 договорів на поточні ремонти – на загальну суму майже 8 млн грн. Хоча до цього фірма не брала участі в жодній публічній закупівлі. Всі договори – від 198 до 200 тис. грн.
Поки готувався цей матеріал, з фірмою уклали ще 4 договори на 800 тисяч гривень – вони з’явилися в системі Prozorro 21 червня. За 14 хвилин компанія “заробила” майже мільйон.
Першу угоду з фірмою уклали на третьому місяці її існування – у квітні. Укладання таких угод в травні припинилося аж на місяць. Але ДІтаБ продовжує справно фірмі платити.
Річ у тім, що фірмочкою минулого місяця зацікавилися журналісти-розслідувачі із “Наших Грошей”. Можливо, саме тому за кілька днів після відповідної публікації договори з нею ДІтаБ перестав укладати. Ні керівник Департаменту Руслан Гудима, ані Сергій Гордієвський (уповноважена особа, яка займається оформленням тендерів) тоді не змогли надати жодної інформації про цю фірму журналістам, а в Рівному ажіотажу через явно підставну фірму не було.
Ми поговорили з директоркою фірми. Вийшло якось так:
Досліджуючи договори цієї фірми ми знайшли ще одну – з дуже схожою історією, яка теж отримувала гроші від ДІтаБ упродовж року без конкуренції за тією ж схемою.
Компанія, про яку теж нічого не знають, отримала майже 5 млн грн менш ніж за рік
ТОВ “Укр-Вуд-Компані” (ЄДРПОУ – 44844062). Директор – Данилюк Василь Васильович. Зареєстрована у квартирі житлового будинку 9 серпня 2022 року та має статутний капітал 1000 грн. З нею ДІтаБ уклав також 36 договорів на загальну суму майже 4,7 млн грн (з жовтня 2022 по березень 2023 року), хоча до цього фірма не брала участі в жодній публічній закупівлі. Всі договори – на допорогові суми.
Фірма з квітня, після останньої отриманої оплати, участі в закупівлях уже не бере. Пік її діяльності припав на кінець 2022 року.
Та ж схема, тільки менші суми. До того ж, фірма засвітилася в закупівлях в Олександрійській громаді (чотири ремонти у селі Козлин) та одного разу ремонтувала тротуар на замовлення Рівненського ШЕУ.
Чому фірми – прокладки
Свіжостворені фірми без відповідної техніки і статутного капіталу, які раптом отримують мільйонні підряди, – це, як правило, посередники. Офіційно вони є відповідальними за виконання робіт, але фактично наймають когось, у кого така техніка, працівники та відповідний досвід є. В договорах жодних умов до самої фірми, об’єму роботи, субпідрядників – не вказано. Все це ховається десь у супровідній документації, яку не публікують – додаткових угодах, договорах підряду тощо.
Реально ж всі роботи може виконувати будь-яка фірма. Наприклад, “Захід-Трансбуд” чи “Рівнетрансбуд”, пов’язані із Віктором Шакирзяном, або “Фіалка” рівненського підприємця Юрія Фалка, яка через порушення антимонопольного законодавства зараз має певні труднощі, – і ми цього можемо просто не дізнатися. Втім, в Департаменті мали б знати, хто саме виконує роботи – від цього зрештою залежить їх якість.
До того ж, у більшості випадків в якості контактної інформації обидві фірми не вказували актуальні телефон та електронну адресу. Так іноді роблять, щоб приховати реальні контакти, адже сумнівно, щоб фірми з багатомільйонними оборотами не мали ні мобільного, ні хоча б електронної пошти.
Хоча, за адресою реєстрації фірми Олени Мосягіної не працює навіть домофон, як виявилося.
Зрештою, ми знайшли контактний номер Олени Мосягіної, але не змогли додзвонитися. Тому написали у Вайбер, в якому власниця номера була підписана як “Альона”. Що з цього вийшло – на скріншотах вище.
Номер телефону другої фірми, який ми знайшли, виявився не Василя Данилюка, – відповів інший чоловік. “Довірена особа”, як він представився, повідомила, що директор фірми відправився на фронт цього року, і порадив автору матеріалу теж туди з’їздити. Дійсних контактів директора він не надав, але сказав, що допомагав зареєструвати фірму. Про закупівлі “довірена особа” нібито нічого не знає.
Що вже казати про фірму Ігоря Войтка. За п’ятьма контактними телефонами, які ми знайшли, з його фірмою взагалі не вдалося зв’язатися. Причини: просто не беруть слухавку, номер не обслуговується, “я там не працюю, ви помилилися” або телефон поза зоною.
Як з такими проблемами в комунікації підприємцям взагалі вдається заробляти мільйони – залишається загадкою.
Що каже ДІтаБ
Всі крапки над “і” міг би поставити директор департаменту Руслан Гудима, який підписував типові, майже ідентичні угоди на “проведення відновних робіт шляхом поточного ремонту…” і далі по тексту з фірмами Войтка, Мосягіної та Данилюка. Але “він наразі зайнятий”, тому запит на зустріч йому передали через приймальню. Зворотного зв’язку на момент публікації не було.
Людина в Департаменті, яка розміщує звіти про укладені договори на майданчиках публічних закупівель, – уповноважена особа Сергій Гордієвський. Він також не зміг надати жодної конкретної інформації.
Договори, які укладаються без проведення тендерних закупівель. Моя функція – це опублікувати даний договір. З ким заключено, – будь ласка, звертайтеся до директора Департаменту, – каже Гордієвський.
На договорах також стояли візи двох інших працівників Департаменту – Олександра Даюка та начальника фінансово-економічного відділу Ігоря Костюковича.
Сказати, як саме в Департаменті перевіряють фірми, Костюкович не може, бо його напрямок – фінанси. Якщо гроші є, то він візує, але рішень не приймає.
Костюкович: Є компанії, які на ринку працюють, мають досвід. Вони звертаються до нас, і ми можемо перевірити і укласти угоди, побачити, як працюють. На Департамент пишуть листа “ми такі-то, такі-то, можемо робити такі-то, такі-то роботи” – та й приймається рішення керівниками, чи пробувати, чи не пробувати.
Журналіст: А може бути таке, що компанії без досвіду, створені місяць-два тому заходять на тендер?
Костюкович: Не скажу цих нюансів, я цим не цікавлюся. Я говорю те, що знаю, що звертаються, і тоді ми підписуємо.
Тобто, за словами Костюковича, компанії самі звертаються до Департаменту, а чи спроможні ці фірми виконати відповідну роботу – з’ясовує хтось інший. “Наберіть відділ благоустрою”, – говорить він і надає контактні номери телефонів Олександра Даюка, за якими нам не відповіли.
Зрештою, прояснити процедуру відбору компаній та їх перевірок (якщо такі взагалі проводяться), працівники Департаменту можуть в будь-який момент, команда “Про Рівне” готова її висвітлити.
Як і коли гроші були поділені
Насамкінець, варто нагадати, як все це стало можливим. У лютому 2023 року з бюджету Рівненської громади було виділено понад 96 млн грн саме на “організацію благоустрою населених пунктів”. Тоді затвердили відповідні зміни до бюджету, і гроші потрапили на рахунки Департаменту інфраструктури та благоустрою.
Це сталося на сесії 14 лютого, в ході суперечок між депутатами, під певним тиском. Потрібно було негайно голосувати за виділення 200 млн грн з бюджету Рівного на оборонні потреби області та міста – з цим рішенням дуже затягнули через політичні міжусобиці в стінах Рівнеради.
Коли дійшли до обговорення бюджету депутатка Світлана Марчук з голосу внесла пропозиції щодо “додаткових” 317 млн грн. Загалом про ці “поправки” до проєкту рішення депутати дізналися приблизно за 10 хвилин до початку засідання. Після гострої дискусії таки затвердили зміни на загальну суму 617 млн грн – потрібно ж було голосувати за оборонні потреби…
У шантажі депутатів більшості тоді звинуватили партійці “Слуги народу”, також незадоволені були депутати “Батьківщини”. Начальник ОВА Віталій Коваль пригрозив слідкувати за кожною копійкою.
Власне, значна частина грошей уже знаходиться на рахунках ТОВ “БК “Будальянс Груп”, найімовірніше фіктивної ТОВ “Буд Сіті Рівне” та її попередниці ТОВ “Укр-Вуд-Компані”, інших відомих у Рівному підприємців і компаній, таких як, наприклад, ФОП Балєєв Сергій Вікторович чи ТОВ Адамантбуд, які тісно пов’язані із забудовником Юрієм Фалком, ФОП Дячук Сергій Степанович (бізнес-партнер Віктора Шакирзяна, Олександра Козяра та інших “людей Куриса”). І це неповний перелік тих, хто отримав гроші саме на благоустрій.
