На Рівненщині витратили мільйони на подаровані містечка незламності, а житло не будують
Пафосні назви, гасла і прес-релізи: виконавча влада та органи місцевого самоврядування систематично звітують про те, як на Рівненщині приймають переселенців , котрі евакуюються подалі від зони активних бойових дій та як дбають про місцевих. Проводять наради, озвучують цифри. Однак, уся активна діяльність посадовців на цих напрямках виявилася зовсім не такою ефективною – щойно ми вирішили “копнути глибше”.
Про те, як насправді на Рівненщині йде освоєння коштів на житло для ВПО та “містечка незламності” – у матеріалі “Про Рівне”.
ПРОГРАМА ВЛАДИ Є, АЛЕ НЕ ПРАЦЮЄ
Близько ста тисяч осіб із прифронтових і тимчасово окупованих територій прихистили на Рівненщині від початку повномасштабної війни. Наразі в області мешкають приблизно 49 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Для них працюють соціальні та гуманітарні програми, особливі умови працевлаштування і започаткування бізнесу. Однак, найгострішою проблемою для людей, які покинули домівки, залишається житло.
Більшість із переселенців винаймають житло або живуть у рідних чи друзів. Решта — оселилися у місцях компактного проживання.
Це переважно гуртожитки навчальних закладів, — інформувала Рівненська обласна рада в середині минулого року. На той час на території області діяли 62 місця компактного проживання переселенців.
Наголосимо, що на Рівненщині діє Програма забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у Рівненській області на 2022-2024 роки, затверджена розпорядженням голови ОВА від 29.08.2022 року. Загальний бюджет на її виконання був затверджений у розмірі 180 мільйонів гривень. Із них 50 мільйонів гривень – з обласного бюджету, решта – з місцевих.
У переліку заходів програми – капремонти та реконструкції наявного житлового фонду в регіоні, пошук у громадах земельних ділянок для будівництва тимчасового житла, посилення соціальної відповідальності забудовників, спорудження модульних житлових містечок.
Однак, із моменту ухвалення програми до цього часу на Рівненщині збудували лише одне модульне містечко для переселенців, яке тривалий час називали «першим», але воно лишилося єдиним. Ідеться про 12 будиночків на території Радивилівської територіальної громади, розрахованих на 40 людей. На спорудження містечка витратили 11 мільйонів 300 тисяч гривень.
Пріоритет надавали офіційно працевлаштованим, мамам з дітьми, чоловіки яких є військовослужбовцями; а також людям із інвалідністю та вузькопрофільним спеціалістам, яких потребує громада. Як повідомили у відповідь на інформаційний запит “Про Рівне” у Рівненській ОВА, жодних додаткових модульних містечок зводити на території області не планується. Відтак, із затверджених програмою 50 мільйонів із обласного бюджету освоєно лише 20%. Однак, і на місцях ситуація не ліпша.
Реальне забезпечення ВПО житлом – приватна ініціатива
Також жодних фінансів на виконання обласної програми не виділяли у громадах. Як свідчать відповіді на інформаційний запит «Про Рівне», ані на обласному рівні, ані на рівнях громад, за винятком декількох – як Острозька, Дубенська, Великоомелянська – не створені ані відповідні реєстри обліку, ані житлові фонди. А також не виділялися жодні кошти на виконання обласної програми. Навіть у найбільшій громаді області – Рівненській ТМГ – такі реєстри відсутні, а бюджети не ухвалювалися. Немає в обласному центрі і власної окремої житлової програми для ВПО.
Як свідчать відповіді органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, єдиний житловий фонд, котрим оперують в області, – це приватне житло і добра воля його власників, готових приймати переселенців. 130 мільйонів гривень, які, за задумом обласних депутатів місцеві громади мали витратити на розвиток житлового фонду для ВПО, насправді існують лише на папері.
Між тим, за останні тижні на Рівненщину прибули вже три евакуаційних потяги з Донеччини, загалом, це понад сотня людей, із котрих третина – діти. І попереду – нові евакуаційні рейси.
Лише в лютому поточного року жителі Рівненщини розмістили у власних оселях 3910 людей. Ті, хто прихистив переселенців, отримують право на компенсацію витрат із розміщення ВПО. Наразі Рівненська ОДА подала заявку до Міністерства реінтеграції на компенсацію витрат за розміщення ВПО на суму 1 мільйон 650 тисяч гривень. У січні жителі Рівненщини за прихисток у своїх оселях 4122 людей отримали 1 мільйон 870 тисяч гривень.
ХТО ЗАРОБИВ МІЛЬЙОНИ НА МІСТЕЧКАХ НЕЗЛАМНОСТІ?
Тим часом, після завершення опалювального сезону, на Рівненщині згорнули «пункти незламності» на базі наметів. Загалом на території області функціонувало 465 «пунктів незламності», оснащених автономними джерелами живлення, питною водою, за потреби – обігрівом і гарячими напоями, а подекуди – бездротовим супутниковим інтернетом. Ще 8 мобільних пунктів працювали на базі наметів ДСНС.
Між тим, безпосередньо на території Рівненської міської громади встановлені не лише пункти, а й цілі «містечка незламності» – подарунок від шведського уряду на випадок блекауту. Попри їхній цілком стаціонарний вигляд, обладнання відповідними санітарними умовами і спальними місцями, виявилось, для проживання вони не годяться. За задумом, у критичних ситуаціях місцеве населення може там погрітися, переночувати, зарядити прилади тощо.
Обладнання та матеріали для укомплектування 500 модульних будиночків передало Рівненській МТГ Шведське агентство з питань цивільних ситуацій (MSB). Однак, згодом 210 розібраних будиночків Рівнерада своїми рішеннями передала іншим територіальним громадам. А 290 – змонтували в густонаселених мікрорайонах Рівного та у Квасилові.
Як зазначено в наданій редакції “Про Рівне” інформації від департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, загалом створено 5 «містечок незламності», розрахованих на 1434 ліжкомісця. Усі вони приведені в готовність для цілодобового часу роботи в разі повної відсутності електроенергії понад 24 години або іншої надзвичайної ситуації, що передбачено рішенням позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської міської територіальної громади від 06.10.2023 № 5 та розпорядженням міського голови від 09.10.2023 № 1111-р «Про затвердження переліку пунктів незламності, містечок незламності, пунктів обігріву на території Рівненської міської територіальної громади».
У кожному з містечок облаштовані тривожні кнопки для термінових викликів поліції. Їх встановили коштом міського бюджету за 88 443 гривні. Щомісячне забезпечення обслуговування однієї такої кнопки становить 1260 гривень – тобто, 75 600 гривень на рік загалом.
Водночас, жодних інших видатків на утримання цих містечок (оплата праці персоналу, водо-, електропостачання та інші комунальні послуги) за період їхнього існування не здійснювалися, відзвітували у Рівнераді. Насамперед тому, що жодним із «містечок незламності» рівняни досі не користувалися.
Здебільшого, у критичних ситуаціях під час блекауту люди зверталися в намети ДСНС. Достатньо тривалих відключень електроенергії на території громади, котрі потребували б стаціонарного перебування у містечку з користуванням усіма доступними там послугами, включно з ліжкомісцем та обігрівом, досі, на щастя, не траплялося.
Утім, подарунок шведського уряду все ж не обійшовся задарма для міської громади Рівного.
Адже розібрані модульні будиночки потрібно було змонтувати, встановити та підключити до комунікацій.
Видатки на виконання цих робіт якраз і здійснювалися з бюджету Рівненської міської територіальної громади. І це буквально шалені кошти. Зокрема, вартість монтажу «містечка незламності» вздовж вулиці Волинської Дивізії, навпроти будинку № 29, становила 782 тисячі 912 гривень. Містечко на Щасливому склали докупи за 902 тисячі 168 гривень. Монтаж «містечка незламності» на вулиці Вербовій, 42, на території Рівненського ліцею № 23, становив 1 мільйон 517 тисяч 507 гривень, а на Гайдамацькій, 12, на території Рівненського ліцею № 24 – 2 мільйони 886 тисяч 404 гривні. У Квасилові, вздовж вулиці Молодіжної, навпроти будинку № 46 «містечко незламності» змонтували за 1 мільйон 14 тисяч 399 гривень.
Тобто, разом на усі монтажні роботи було витрачено з міського бюджету Рівного понад 7 мільйонів 103 тисячі гривень. Це в еквіваленті майже 140 тисяч доларів.
Однак, попри мільйонні суми, знайти дані про тендери на освоєння цих коштів на майданчику «Прозорро» та в інших відкритих джерелах нашим журналістам не вдалося. Відтак, ми подали до міської ради окремий запит, щоб з’ясувати чиїми силами і за якими процедурами відбувалося освоєння коштів платників податків Рівного на монтаж конструкцій, оплачених платниками податків Швеції.
І виявилося, що наше просте питання викликало неабиякі труднощі у міських чиновників. Попри те, що 2023 бюджетний рік (коли й відбувався монтаж містечок) давно завершений, знайти декілька рядків фінансової звітності – завдання не з простих. Настільки, що Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради забажав строк розгляду нашого запиту продовжити до 20 робочих днів, оскільки «частина запитуваної інформації потребує пошуку інформації серед значної кількості даних».
Тому – далі буде.
Співавтор – Ольга Ферар
