Стало відомо чи залишилися ще “нежіночі” професії на Рівненщині в умовах війни
Один із викликів українському суспільству та економіці, який кинула повномасштабна війна – перерозподіл на ринку праці. Мільйони українців виїхали в інші регіони чи за кордон, залишивши свої робочі місця. У Мінекономіки заявляють, що така ситуація є найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни. Але особливо гостро брак працівників відчувається у так званих “чоловічих” професіях: водії громадського і вантажного транспорту, сільськогосподарських машин, механіки та слюсарі, оператори обладнання, машиністи тощо. Гострий попит на таких фахівців на тлі загальної економічної кризи спонукає жінок іти туди, де раніше їх практично не було.
За статистикою, оприлюдненою Мінфіном та Європейською бізнес асоціацією, ринок праці Рівненщини у 2024 році не лише відновився до показників на період до 24 лютого 2022 року, а й істотно наростив обсяги. Нині кількість вакансій в області становить 140% від числа тих, які були до воєнного стану.
Крім того, Рівненщина показує найбільший приріст роботи серед західних областей станом на квітень-травень 2024 року – це +11%. Тоді як у Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях цей показник склав +10%.
Дефіцит кадрів на сьогодні відчувають 74% керівників компаній, і це істотне зростання кадрового голоду порівняно з 55% восени 2023 року.
До Рівненського обласного центру зайнятості станом на початок поточного року роботодавці подали на 45% вакансій більше, аніж попереднього року, зокрема, за робітничими професіями – 2 587 проти 1 781.
Приватний підприємець Олег Климчук розповідає: свій невеличкий бізнес у сфері торгівлі планує продати, уже знайшов клієнта: обох його найманих водіїв, котрі займалися доставкою товарів по регіону, мобілізували. Сам він також підлягає мобілізації, тож коли стане до лав ЗСУ – лише питання часу.
Поки закон про економічне бронювання «гуляє» кулуарами Верховної Ради, бізнес шукає альтернативні можливості закрити «гарячі» потреби: найм працівників без досвіду, навчання на виробництві, переманювання кадрів від конкурентів вищою платнею чи комфортнішими умовами праці, найм жінок на вакансії, котрі раніше вважалися суто «чоловічими».
Відтак, цьогоріч на ринку праці побільшало можливостей для людей без досвіду (+13% вакансій).
Жінки на зростання потреби у робочій силі реагують оперативно. У Конфедерації роботодавців України констатують: практика переведення жінок на вакантні посади, вивільнені внаслідок мобілізації чоловіків, існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості.
У Рівненському обласному центрі зайнятості дедалі більше жінок обирають навчання або перенавчання за фахом електрозварниць ручного зварювання, слюсарок з ремонту авто, водійок, рибоводів. Ваучери також отримували на здобуття професії лицювальниці-плиточниці, трактористки-машиністки сільськогосподарського (лісогосподарського виробництва) та операторки з керування дроном.
Ольга Романюк працює верстатницею на деревообробному підприємстві, яке спеціалізується на виготовлені дерев’яних шпонованих і фрезерованих панелей для оздоблення внутрішніх поверхонь. Нову професію опанувала в Рівненському центрі профтехосвіти. На виробництві вона не єдина жінка. Попри автоматизацію, присутня і ручна та фізично важка праця. Однак, жінок це не лякає, навантаження розподіляють посильно, розповідає Ольга. А вимоги до кінцевого результату та якості виробу від статі працівника не залежать.
Для жінок, які вирішили перекваліфікуватися й опанувати «чоловічі» професії існує чимало можливостей. До прикладу, навчання за ваучерами, які дозволяють безоплатно пройти навчання за затвердженим переліком професій та спеціальностей.
Заявку на отримання ваучера можуть подати лише особи, які не перебувають на обліку в службі зайнятості. Вони повинні мати вищу або професійно-технічну освіту, вік 45+ та не менше 15 років страхового стажу. З допомогою ваучера можна здобути професію водійки автотранспортних засобів категорії С, електрогазозварниці, трактористки.
Наразі, його максимальна вартість — 30 280 гривень. Ці кошти плачує Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. У більшості випадків ця сума покриває всю вартість навчання. До переліку напрямів, які можна опанувати, входять 78 робітничих професій та 45 спеціальностей. Зокрема, верстатник, взуттєвик, водій, закрійник, лицювальник-плиточник, машиніст автогрейдера, робітник фермерського господарства, слюсар, столяр, токар, тракторист-машиніст, фрезерувальник тощо. За два роки повномасштабної війни у Рівненському центрі профтехосвіти пройшли навчання, перепідготовку чи підвищення кваліфікації понад 14 тисяч осіб, із них близько 2 тисяч – власним коштом чи коштом роботодавця.
Крім того, здобути новий фах у стислі терміни можна у закладах профтехосвіти області. Департамент освіти і науки Рівненської ОВА може запропонувати 47 короткотермінових програм – від трьох до десяти місяців. При цьому, освітяни працюють напряму із бізнесом, реагуючи на актуальні запити ринку праці.
Як свідчать результати опитування роботодавців на одному з рекрутингових сайтів, 30% роботодавців упродовж 2024 року планують підняти платню персоналу до 10%, ще 18% керівників збираються платити працівникам більше до 20%.
При цьому за минулий рік на 50 і більше відсотків зросла платня у таких професіях, як укладальник, автослюсар, мийник, технолог меблів.
Відтак, жіноча експансія у «чоловічу» робітничу сферу, окрім вирішення гострих економічних проблем держави в цілому, імовірно, допоможе подолати також гендерну нерівність в оплаті праці. Адже на сьогодні жінки в Україні заробляють, в середньому, на 18% менше за чоловіків. Як свідчить аналіз розрізу за галузями, нижче оплачуваними є професії, у яких залучено більшість жінок: наприклад, дошкільне виховання, молодший медперсонал, деякі професії сфери послуг.
Відтак, вимушений перерозподіл на ринку робочої сили допомагає жінкам переглянути власні можливості, а працедавців спонукає відмовитися від гендерних стереотипів.
Співавтор – Ольга Ферар
