Сарана атакує Україну: чого чекати на Рівненщині та як захистити врожай
Сарана — це загальна назва для кількох видів стрибунців (родина Acrididae), які можуть переходити від одиночного способу життя до стадного, утворюючи величезні рої, що завдають серйозної шкоди сільському господарству. У такому вигляді її ще називають рійною сараною.
У південних регіонах України спостерігається нашестя сарани. Хоча на Рівненщині подібні випадки раніше не реєструвалися, фахівці Держпродспоживслужби разом із представниками аграрних підприємств наразі проводять обстеження сільськогосподарських угідь області.
Заступниця начальника відділу захисту рослин управління Держпродспоживслужби в області Олена Сказько розповіла Суспільному чи очікується нашестя сарани на Рівненщині.
“В нас поширення малоймовірно, що воно буде. Проте у нас інспектори проводять обстеження сільськогосподарських угідь, проводиться інформаційна робота. Розіслані листи, підписані головним начальником головного управління, про те, щоб керівники сільськогосподарських підприємств організовували обстеження. В разі виявлення повідомляли Держпродспоживслужбу”
Як захистити урожай у разі нашестя сарани
Нашестя сарани може стати справжнім лихом для сільського господарства. Величезні рої цих комах здатні за кілька годин знищити цілі поля зернових, овочів та інших культур. Щоб мінімізувати збитки, потрібно діяти швидко та комплексно, поєднуючи кілька методів захисту.
Першим кроком є раннє виявлення та постійний моніторинг. Фермери та агрономи мають уважно стежити за змінами у польових умовах, особливо у періоди після дощів і при сприятливій температурі. Сучасні технології, такі як супутникові знімки, дрони й спостереження в полі, дозволяють виявити сарану ще на ранніх стадіях, коли вона не здатна літати.
У боротьбі з молодими особинами, які пересуваються переважно по землі, ефективними є механічні методи: створення глибоких канав навколо полів, використання ловчих пасток та бар’єрів, а також укриття культур сітками. Такі методи добре працюють локально і особливо корисні для захисту невеликих або цінних ділянок.
Не менш важливими є агротехнічні заходи, що допомагають попередити поширення сарани. Наприклад, зміна часу посіву дає змогу зібрати урожай до початку масового роїння. Також корисно проводити глибоку оранку після збору врожаю, щоб знищити яйця, які сарана відкладає у ґрунт.
У випадках, коли сарана вже поширилася, застосовують хімічні засоби захисту — інсектициди. Їх використовують за допомогою обприскувачів, дронів або навіть авіації. Однак варто пам’ятати, що такі засоби можуть бути токсичними для людей, тварин і корисних комах, зокрема бджіл. Тому обробки слід проводити обережно і за погодженням із фахівцями.
Більш екологічною альтернативою є біологічний захист — використання природних ворогів сарани або біопрепаратів на основі грибів (Metarhizium anisopliae) чи бактерій. Вони вражають лише сарану, не завдаючи шкоди іншим видам. Цей метод особливо підходить для органічного землеробства, хоча діє повільніше, ніж хімікати.
Найкращих результатів можна досягти лише за умови комбінованого підходу: своєчасне виявлення сарани, використання біозасобів, локальна хімічна обробка та агротехнічні прийоми. Такий захист не лише ефективний, а й більш безпечний для людей та довкілля.
Сарану можна сплутати з коником, тому варто знати наступне:
Сарану легко відрізнити від коника, якщо звернути увагу на зовнішній вигляд і поведінку. Сарана зазвичай має світло-коричневе, жовтувате або буре забарвлення, тоді як коник найчастіше яскраво-зелений або зелено-коричневий. Очі у сарани великі й розташовані по боках голови, а вусики — короткі, значно коротші за тіло. У коника навпаки — довгі тонкі вусики, які часто перевищують довжину тіла. Сарана має потужні задні ноги для стрибків, але головна її особливість — здатність утворювати великі рої та активно перелітати на великі відстані, чого коники не роблять. Крім того, звуки, які видають ці комахи, також відрізняються: сарана тріщить за допомогою тертя крил, а коник «співає», використовуючи задні ноги, якими треться об крила.
