Голову ветеранської спілки підозрюють у розтраті понад 9 мільйонів гривень, які працівники Рівненської АЕС переказували на ЗСУ

Рівненський міський суд обрав запобіжний захід голові Кузнецовської (нині Вараської) міської організації Української спілки ветеранів Афганістану. За версією слідства, він міг розтратити понад 9 мільйонів гривень із коштів, які працівники Рівненської АЕС добровільно перераховували на підтримку Збройних сил України.

Про це йдеться в ухвалі Рівненського міського суду про обрання запобіжного заходу. Водночас кримінальне провадження по суті суд ще не розглядав.

Майже 48 мільйонів гривень на підтримку ЗСУ

Як зазначено в ухвалі, після початку повномасштабного вторгнення працівники філії «Рівненська АЕС» АТ «НАЕК “Енергоатом”» почали добровільно перераховувати 3% своєї заробітної плати на підтримку Збройних сил України.

Кошти надходили на рахунок Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану.

За даними слідства, у період із 24 лютого 2022 року до 1 жовтня 2023 року на рахунок організації надійшло майже 48 мільйонів гривень.

У чому суть підозри

Правоохоронці вважають, що понад 9 мільйонів гривень не були підтверджені документами про використання на підтримку ЗСУ та, за версією слідства, були розтрачені.

Також слідство стверджує, що керівник організації не забезпечив належного ведення бухгалтерського обліку та збереження первинної фінансової документації.

Запобіжний захід

24 червня 2026 року голові організації повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану.

1 липня Рівненський міський суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 332 800 гривень.

Крім того, суд зобов’язав його прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду, не залишати населений пункт без дозволу, здати документи для виїзду за кордон і утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Під час судового засідання підозрюваний та його захисник просили застосувати більш м’який запобіжний захід — особисте зобов’язання.

Суд погодився з доводами слідства та прокуратури про наявність ризиків можливого впливу на свідків, переховування від слідства, знищення документів і перешкоджання кримінальному провадженню, тому обрав запобіжний захід у вигляді застави.