«Робота в скамі з дому»: як у рівненських чатах відкрито шукають працівників для шахрайських схем

У локальному Telegram-чаті з вакансіями для Рівненської області наші журналісти помітили доволі незвичне оголошення. На перший погляд — типова дистанційна робота: “менеджер по роботі з клієнтами”, вільний графік, зарплата від 55 до 90 тисяч гривень.

Втім далі автори навіть не особливо приховували суть діяльності: “робота в скамі з дому”.

Серед “обов’язків” — робота з громадянами Росії, комунікація та “допомога з влаштуванням на роботу за кордон”. При цьому вакансію розмістили у звичайному регіональному чаті з роботою, де люди зазвичай шукають підробіток або офіційне працевлаштування.

Станом на момент написання матеріалу оголошення вже видалили. Водночас у журналіста залишився скриншот із позначкою “переслано від”, яка свідчить, що вакансія все ж була розміщена на цьому сайті. Ми навмисно приховали всі назви та контактні акаунти, аби не працювати на руку зловмисникам.

На офіційному сайті національна поліція Рівненщини в матеріалі від 13 травня повідомляє про нові випадки шахрайства. За даними правоохоронців, лише з початку травня жителі області перерахували аферистам понад 1,5 мільйона гривень. Серед найпоширеніших схем — повідомлення “позич гроші”, фейкові продажі товарів, дзвінки нібито від банків та “легкий заробіток в інтернеті”.

Одна з найпоширеніших схем — злам Telegram-акаунтів.

Людина отримує повідомлення від знайомого з проханням терміново позичити кошти. Насправді ж акаунт уже може контролювати шахрай.

Останнім часом аферисти дедалі частіше використовують і штучний інтелект. Йдеться про підроблені голосові повідомлення в Telegram або навіть кружечки, які імітують голос чи зовнішність знайомої людини. Такі технології дозволяють значно легше входити в довіру до жертв.

Ще одна популярна схема — дзвінки нібито від працівників банку або “служби безпеки”.

Людині повідомляють про “підозрілу транзакцію”, “спробу оформлення кредиту” або необхідність “врятувати кошти” через переказ на інший рахунок.

Фактично йдеться вже не про поодиноких шахраїв, а про цілу індустрію, де є оператори, адміністратори, люди для пошуку клієнтів та технічні спеціалісти.

Хто має шукати «офісників»?

Розкритям подібних злочинів займається Департамент кіберполіції, а в окремих випадках — СБУ.

І час від часу правоохоронці дійсно повідомляють про гучні викриття. Наприклад, наприкінці 2023 року СБУ та Нацполіція заявили про ліквідацію масштабної мережі шахрайських кол-центрів із річним обігом близько трьох мільярдів гривень. Тоді йшлося про десятки офісів у різних регіонах України.

У 2026 році поліція Києва спільно з СБУ повідомляла про викриття мережі кол-центрів, які продавали людям фальшиві іноземні документи. За даними слідства, у схемі були задіяні понад 100 людей — від операторів до ІТ-фахівців та аналітиків.

Також СБУ повідомляла про викриття шахрайських кол-центрів в Одесі, які працювали під виглядом “інвестицій” та виманювали гроші через криптовалютні схеми.

Втім якщо спробувати знайти інформацію саме про регулярні викриття таких “офісів” у невеликих містах чи регіональних центрах, то публічних історій значно менше, ніж самих розповідей про жертв шахрайства.

Читачам варто розуміти, що за красивими цифрами в таких оголошеннях часто стоїть зовсім інша реальність. Зарплата у 70–90 тисяч гривень може виглядати спокусливою для людей без досвіду чи стабільної роботи. Особливо коли обіцяють “віддаленку”, швидкі виплати та “просте спілкування з клієнтами”.

Але біда в тому, що після входу в подібні схеми люди самі стають частиною злочинної системи. Організатори мають реальні персональні дані працівників, записи розмов, переписки, банківські реквізити та інші докази участі у шахрайстві. У соцмережах та тематичних чатах можна знайти десятки історій про те, що “офісників” шантажують, залякують, а подекуди навіть застосовують фізичну силу за спробу піти чи “кинути” керівників.

Колишні працівники таких схем пишуть: вийти з цього бізнесу майже неможливо. Фактично єдиний спосіб — коли сам офіс “накривають” правоохоронці. Але тоді разом із організаторами на лаві підсудних опиняються і оператори, які колись прийшли “просто на роботу”.

Показовою тут є історія Ігоря Комарова, якого пов’язували із так званими “офісами”. У 2026 році на Балі його викрали, а в мережі з’явилися відео, де чоловік під тиском та після катувань озвучував “зізнання” про роботу шахрайських кол-центрів та їхніх покровителів. Згодом індонезійська поліція підтвердила, що знайдене на узбережжі розчленоване тіло належить саме Комарову.

Ця історія стала наочним прикладом того, що люди, які заходять у подібний “бізнес” заради легких грошей, нерідко самі стають заручниками та жертвами.