Тотальний брак робочих рук на Рівненщині перевернув ринок праці та змусив службу зайнятості йти на рекорди
Ринок праці Рівненщини у першій половині 2026 року демонструє парадоксальні та подекуди небезпечні тенденції. З одного боку, офіційна статистика фіксує стрімке зростання середніх окладів у комерційному секторі та звітує про тисячі працевлаштованих громадян. З іншого — область охопила масштабна кадрова криза, а працівники бюджетної сфери опинилися у заручниках суворих фінансових реалій воєнного стану.
На тлі дефіциту робочих рук та низьких окладів у регіоні активізувалися шахраї. Зловмисники користуються скрутним становищем людей і через локальні чати відкрито вербують безробітних у кримінальний бізнес, обіцяючи «легкі гроші» на віддаленій роботі.
Офіційні цифри: кого і як працевлаштовує служба зайнятості
Попри складну ситуацію в економіці, державні інституції намагаються балансувати попит та пропозицію на ринку праці. За січень-травень 2026 року Рівненська обласна служба зайнятості допомогла знайти роботу 6 500 особам, із яких 3 100 — офіційно зареєстровані безробітні громадяни. Загалом різними формами зайнятості за п’ять місяців було забезпечено 7 700 осіб.
Загалом послугами профільної служби встигли скористатися 14 700 людей, зокрема 9 500 безробітних. Серед тих, кому вдалося допомогти з роботою — 979 осіб із додатковими гарантіями, у тому числі 268 людей з інвалідністю.
Щоб підвищити шанси пошуковців на ринку, де бракує фахівців конкретних напрямків, служба активно перенавчає кадри. Професійне навчання за направленням установи пройшли 2 000 безробітних — переважно на базі Рівненського центру профтехосвіти. Крім того, до суспільно корисних та громадських робіт було залучено ще 2 300 осіб. Станом на 1 червня послуги служби зайнятості в області продовжують отримувати 5 500 громадян.
Чому Кабмін заблокував статус педагогів для шкільних бібліотекарів
Поки одні шукають роботу через офіційні канали, інші намагаються захистити свої доходи у бюджетній сфері. Спроба депутатів Рівненської обласної ради вибити вищі оклади, особливий статус та додаткові соціальні гарантії для працівників шкільних книгозбірень зазнала невдачі. Уряд розставив усі крапки над «і» у цьому питанні, давши чітко зрозуміти: розраховувати на ексклюзивні доплати чи зміну професійного статусу під час війни бюджетникам не варто.
Ідея прирівняти шкільних бібліотекарів до вчителів тривалий час здавалася місцевим громадам логічною, адже обидві категорії працюють в єдиному освітньому просторі ліцеїв та гімназій. Проте у профільному міністерстві та Кабміні заблокували цю ініціативу, пояснивши рішення глибокою функціональною прірвою між професіями. Адже за законом педагог зобов’язаний мати відповідну освіту та безпосередньо займатися навчанням, вихованням чи оцінюванням учнів. Робота бібліотекаря, навіть у закладі освіти, визначена як інформаційна та культурно-просвітницька.
Водночас, за всіма державними документами шкільні книгозбірні вважаються спеціальними бібліотеками. Відповідно, їхні працівники офіційно належать до сфери культури, а не освіти. Ба більше посади шкільного бібліотекаря просто немає у затвердженому урядовому переліку педагогічних працівників, тому автоматично підняти їм оклади до рівня вчителів закон не дозволяє.
У Міністерстві фінансів прямо кажуть, що країна не може дозволити собі різких кроків, аби не створити дисбалансу та дискримінації серед інших працівників бюджетної сфери. Наразі всі нарахування йдуть суворо за Єдиною тарифною сіткою, де базовий оклад першого розряду зафіксований на позначці 3 470 гривень. З урахуванням чинних коефіцієнтів середня зарплата у цій сфері по країні зараз балансує в районі 9 800 гривень.
Контрасти ринку: від бідності в культурі до 73 тисяч в енергетиці
Офіційна статистика наразі фіксує рекордні темпи зростання середнього доходу в промислових галузях регіону. Середня заробітна плата штатних працівників на Рівненщині сягнула 26 924 гривень. Порівняно з лютим виплати збільшилися на 14,8%, а за рік підскочили на 23,1%. Завдяки цьому Рівненщина посіла восьме місце у загальнонаціональному рейтингу (лідером залишається Київ із показником 49 381 гривня).
Проте реальна картина доходів сильно відрізняється залежно від обраної професії. Дані звітів підприємств із кількістю найманих працівників від 10 осіб чітко окреслюють лідерів та аутсайдерів за рівнем заробітків.
Енергетика (постачання електроенергії, газу та пари) — працівники заробляють у середньому 73 000 гривень, залишаючись абсолютними лідерами ринку праці.
ІТ та телекомунікації — фахівці цієї сфери отримують близько 53 725 гривень (хоча по Україні цей показник значно вищий — понад 85 тисяч).
Культура та інституції (бібліотекарі, архіваріуси, музейники) — найменш оплачувана сфера в регіоні. Середня зарплата тут становила лише 12 203 гривні.
На тлі цих звітів реальні калькуляції витрат жителів обласного центру виглядають дещо інакше. Опитування рівнян у соцмережі Threads щодо того, чи є сума у 23 000 гривень на місяць звичайною зарплатою чи везінням, викликало бурхливі дискусії. Більшість учасників обговорення зійшлися на думці, що 23 тисячі гривень сьогодні — це той критичний мінімум, який дозволяє покривати лише базові потреби у Рівному (оренда, комунальні послуги, медикаменти та продукти), не залишаючи можливостей для заощаджень.
Дефіцит робочих рук: як бізнес шукає працівників
Поки державний сектор обмежений тарифними ставками, приватний бізнес та великі промислові підприємства Рівненщини зіткнулися з іншою загрозою — критичним дефіцитом кадрів. Масштабна криза на ринку праці зачепила виробництво, ритейл та сферу менеджменту.
Особливо гостро дефіцит робочої сили відчувається у промисловому та робітничому секторах. Дослідження показують, що тут працює вкрай мало молоді, а серед випускників шкіл робочі спеціальності взагалі не користуються популярністю. Водночас у сферах IT та дистанційної роботи спостерігається протилежна картина — там конкуренція за вакансії подекуди в 5–10 разів перевищує середні показники.
Щоб закрити «дірки» в штаті та втримати виробничі процеси, рівненські роботодавці змушені йти на серйозні кроки:
Регіональна релокація кадрів. Компанії власним коштом перевозять працівників з інших областей, забезпечуючи їх житлом або місцями в гуртожитках.
Зниження вимог до досвіду. Ринок став максимально відкритим для новачків. Зараз 47% вакансій орієнтовані на людей без досвіду роботи (у 2023 році таких було лише 36%).
Інклюзивність та адаптація. Роботодавці частіше готові наймати ветеранів (частка вакансій зросла до 8%), а також людей з інвалідністю (зростання з 8% до 13%).
Цікаві зміни відбуваються і на рівні керівної ланки. З одного боку, в Україну повертаються вітчизняні топменеджери, які виїхали на початку війни, але не змогли знайти відповідних високих посад за кордоном. З іншого — фіксується відновлення інтересу іноземних керівників до роботи в Україні. Іноземців найбільше приваблюють сфери Defence та Miltech (оборонно-промисловий комплекс), де відбуваються унікальні технологічні процеси.
Пастка для безробітних: як рівнян вербують у шахрайські «офіси»
Критичний дефіцит офіційних робочих місць із гідною оплатою праці та фінансові труднощі громадян створили сприятливі умови для діяльності кримінальних структур. Останнім часом у регіональних Telegram-чатах Рівненської області, де люди зазвичай шукають законний підробіток, активізувалися вербувальники шахрайських організацій.
Журналісти зафіксували оголошення про пошук «менеджерів по роботі з клієнтами» із вільним графіком та привабливою зарплатою від 55 до 90 тисяч гривень. Втім автори оголошення навіть не приховували кримінальну суть діяльності, прямо вказуючи: «робота в скамі з дому». Серед обов’язків пропонувалася робота з громадянами РФ, комунікація та фейкова «допомога з влаштуванням на роботу за кордон». Подібні вакансії оперативно видаляються після фіксації, проте вони з’являються знову під виглядом звичайних кол-центрів.
За даними Національної поліції Рівненщини, лише з початку травня дві тисячі двадцять шостого року жителі області перерахували аферистам понад 1,5 мільйона гривень. Шахрайська індустрія працює системно, використовуючи такі популярні схеми:
Злам Telegram-акаунтів та повідомлення «позич гроші». Зловмисники дедалі частіше залучають штучний інтелект для підробки голосу (аудіоповідомлення) або створення фейкових відеокружечків, які імітують зовнішність знайомої людини, щоб легко входити в довіру до жертв.
Дзвінки від «служби безпеки банку». Повідомлення про «підозрілі транзакції» чи спроби оформити кредит, які змушують людей переводити гроші на рахунки підставних осіб.
Фейкові продажі та «легкий заробіток» в інтернеті.
Розкриттям таких злочинів активно займаються Департамент кіберполіції та СБУ. Правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію мереж таких «офісів» у великих містах України, які оперують мільярдними обігами та залучають сотні технічних спеціалістів, операторів та аналітиків. Проте у невеликих регіональних центрах діяльність таких пунктів часто лишається в тіні, поки не з’являються нові жертви.
Експерти застерігають: привабливі суми у 70–90 тисяч гривень для людей без досвіду є небезпечною пасткою. Організатори отримують повні персональні дані нових працівників, записи їхніх розмов та банківські реквізити.
Самостійно вийти з цього кримінального бізнесу майже неможливо — персонал часто залякують, шантажують та застосовують фізичну силу. Найчастіше робота в подібних схемах закінчується або під час чергового штурму офісу правоохоронцями, де рядові оператори опиняються на лаві підсудних разом із лідерами угруповання, або призводить до трагічних наслідків у кримінальних розбірках самих організаторів схем.
