Безхазяйний Корецький замок вимагають взяти на баланс громади
До Корецького районного суду звернулася Здолбунівська окружна прокуратура з вимогою передати руїни Корецького замку у комунальну власність Корецької міської ради.
Йдеться про пам’ятку архітектури національного значення, яка досі юридично рахується безхазяйним майном. Наступне засідання у справі призначене на 29 вересня, тож у цього історичного довгожителя може з’явитися новий шанс на життя.
Сам Корецький замок перебуває під державною охороною вже понад пів століття. Ще у 1963 році його внесли до переліку пам’яток архітектури, які охороняє держава. У 2024 році замок включили до сучасного Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури національного значення.
Однак охоронний статус не означає автоматично державної власності. Пам’ятки архітектури можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності. У випадку Корецького замку право власності на самі руїни належним чином оформлене не було.
На проблему звернули увагу ще у 2021 році. Тоді Міністерство культури повідомило Корецькій міській раді, що замок, попри свій охоронний статус, не перебуває на балансі. У громаді створили інвентаризаційну комісію, яка обстежила споруди.
У січні 2022 року Корецька міська рада офіційно віднесла будівлю замку площею близько 1510 квадратних метрів до безгосподарського майна.
Такий статус є частиною юридичної процедури: якщо нерухомість не має встановленого власника, її беруть на облік як безхазяйну, а згодом громада може через суд оформити її у комунальну власність.
Саме цього тепер і вимагає прокуратура.
У справі окрім Корецької міської ради, беруть участь Міністерство культури, Держгеокадастр, Фонд державного майна та Державна інспекція архітектури та містобудування.
Якщо суд задовольнить заяву прокуратури, Корецька громада зможе зареєструвати право комунальної власності на руїни замку. Водночас пам’ятка залишатиметься під державною охороною, а будь-які роботи з її консервації, ремонту чи реставрації мають проводитися за правилами охорони культурної спадщини.
Тобто після десятиліть юридичної невизначеності у Корецького замку нарешті може з’явитися конкретний власник, відповідальний за його утримання та збереження.
