Ігор Терехов у Рівному говорив про «справедливий мир» і націю українців
У Рівному відбулася відкрита зустріч містян із мером міста-Героя Харкова Ігорем Тереховим та виконувачем обов’язків міського голови Рівного Віктором Шакирзяном. Захід проходив у форматі вільного мікрофона на літній сцені «Лебединки».
Попри майже годинне очікування гостя, людей біля сцени не меншало. Як стало зрозуміло згодом, значну частину аудиторії становили харків’яни, які нині живуть у Рівному. Багато хто прийшов не лише побачити свого мера, а й почути відповідь на питання, яке турбує тисячі переселенців: коли вони зможуть повернутися додому.
Попри війну Харків відроджується
Розповідаючи про ситуацію в місті, Ігор Терехов згадав перші роки повномасштабної війни. За його словами, ще два роки тому Харків був занурений у темряву настільки, що під час прогулянок вулицями він зустрічав лише поодиноких перехожих.
Тоді, зі слів мера, у місті залишалося близько 350 тисяч людей. Сьогодні ж Харків поступово повертається до життя. Терехов назвав цифру у 1,3 мільйона жителів, які зараз постійно проживають і працюють у місті.
Мер Харкова наголосив, що міська влада робить усе можливе, аби відновлювати інфраструктуру, зберігати робочі місця та створювати умови, за яких люди не виїжджатимуть з міста і країни. Саме це він назвав одним із головних викликів для України.
На питання про те, якою він бачить Україну та Харків через десять років, Терехов відповів:
«Головне — це незалежна Україна з великою українською нацією. І нам сьогодні потрібно сформувати цю націю. Чого хоче Росія? Росія хоче, щоб українців не існувало, щоб не було нашої нації. А нам треба зробити все, щоб вона була. Потрібно бути великою нацією українців. В європейській спільноті. Головне — побудувати сильну економіку».
Слово «нація» під час зустрічі звучало чи не в кожному виступі мера Харкова. Варто зауважити, що весь захід Ігор Терехов спілкувався виключно українською мовою та доволі впевнено оперував суспільно-політичними термінами.
Рівне і Харків мають спільні виклики
Говорячи про враження від Рівного, Ігор Терехов зазначив, що місто багато в чому нагадує Харків. Насамперед — великою кількістю парків та активними людьми, які прагнуть розвивати свої громади.
Також він звернув увагу на те, що обидва міста сьогодні поєднує війна. За його словами, чимало військових, які воюють на Харківському напрямку, проходять реабілітацію саме в Рівному.
Терехов відзначив створення безбар’єрних маршрутів та інфраструктури для ветеранів, наголосивши, що такі зміни важливі не лише для цивільних. Вони дають захисникам відчуття, що про них пам’ятають і для них створюють належні умови після повернення з фронту.
У своїх виступах мер Харкова також неодноразово наголошував на необхідності продовжувати боротьбу за Україну, повертати людей додому та відстоювати справедливий мир без поступок територіями чи громадянами.
Не всі охочі змогли поставити питання
Втім, що саме Ігор Терехов вкладає у поняття «справедливого миру», дізнатися так і не вдалося.
Під час зустрічі мікрофон переважно передавався людям, які ставили доволі комфортні запитання про враження від Рівного, обмін досвідом між молоддю двох міст, розвиток громадських просторів чи долю харківського будинку «Слово».
У результаті багато присутніх так і не отримали можливості поставити власні питання. Частина людей залишала захід відверто розчарованою.
На завершення зустрічі Ігор Терехов та Віктор Шакирзян пообіцяли й надалі підтримувати зв’язок між містами та обмінюватися досвідом для реалізації спільних проєктів.
Від авторки:
Слухаючи сьогодні виступ Ігоря Терехова про «велику українську націю», важко не згадати його політичне минуле. Нинішній мер Харкова будував кар’єру в команді Геннадія Кернеса та був депутатом від Партії регіонів.
На початку російської агресії саме Харків став одним із центрів протистояння між проукраїнськими активістами та прихильниками так званого «русского мира». У місті відбувалися сутички біля облдержадміністрації, а проросійські сили навіть намагалися проголосити «Харківську народну республіку».
Минуло понад десять років. Сьогодні Терехов говорить про українську націю, європейське майбутнє держави та необхідність справедливого миру. Наскільки ці зміни є особистою еволюцією політика, а наскільки — відображенням змін, які пережив сам Харків після повномасштабного вторгнення Росії, кожен може оцінити сам.
