Закрити не можна розшукати: суд не дав закрити справу про 136 кг бурштину, викраденого з управління міліції у Рівному
Майже 12 років минуло від ночі, коли через вікно обласного управління міліції у Рівному нібито проникли злодії та винесли звідти 136 кілограмів бурштину і 80 тисяч доларів.
Історія, яка могла б стати сценарієм кримінального бойовика, за цей час так і не отримала гідного фіналу. Покарали слідчого, у кабінеті якого зберігалося майно. Сам бурштин і гроші не знайшли. А разом із ними і не знайшли людей, які змогли винести все це з-під носа у міліції.
І ось майже через 12 років прокурор попросив суд поставити у цій історії крапку…
Бурштин, долари і відкрите вікно
Усе розпочалося в листопаді 2014 року з обшуку на Сарненщині.
24 листопада правоохоронці прийшли з обшуком до помешкання, де вилучили сім чорних поліетиленових мішків із камінням, схожим на бурштин-сирець, мішок із залишками після його обробки, три блокноти з чорновими записами та металеву коробку з 80 тисячами доларів.
У старих публікаціях йдеться про приблизно 136 кілограмів бурштину. Вилучене привезли до Рівного. Зберігалося воно в службовому кабінеті №20 обласного УМВС на вулиці Хвильового, 2.
А вже вранці 26 листопада виявилося, що бурштину і доларів немає.
За офіційною версією, невідомі зняли металеву решітку з вікна, пошкодили його та проникли всередину. Після цього винесли сім мішків бурштину, гроші та документи.
Невідомі змогли непомітно для цілодобової охорони приміщення, працівників карного розшуку і навіть для сигналізації, які обслуговувала Державна служба охорони, потрапити до будівлі обласного управління міліції, забрати десятки тисяч доларів та понад центнер бурштину і так само непомітно зникнути.
Крайнього знайшли швидше, ніж злодіїв
Першим реальні наслідки цієї історії відчув слідчий Андрій Трофимчук, у кабінеті якого зберігали вилучене.
За версією прокуратури, він неналежно виконав службові обов’язки та не забезпечив належного зберігання вилучених 80 тисяч доларів.
У грудні 2015 року Рівненський міський суд визнав його винним у службовій недбалості та призначив три роки позбавлення волі. Водночас від реального відбування покарання його звільнили з іспитовим строком на півтора року.
На такий самий строк йому заборонили обіймати посади, пов’язані з владними повноваженнями та роботою у правоохоронних органах.
Трофимчук оскаржував вирок, однак Апеляційний суд Рівненської області його скаргу не задовольнив.
Та покарати за неналежне зберігання майна — зовсім не те саме, що встановити, хто це майно викрав.
$80 тисяч довелося шукати через суди
Окрема судова історія розгорнулася навколо викрадених $80 тисяч.
Чоловік якому належали вилучені під час обшуку гроші, вимагав від держави відшкодувати їхню вартість. Суди тривали кілька років і зрештою справа дійшла до Верховного Суду.
У березні 2019 року Рівненський міський суд постановив стягнути на його користь 2 мільйони 146 тисяч 400 гривень — еквівалент $80 тисяч — за рахунок державного бюджету. Апеляційний суд це рішення скасував, однак 20 листопада 2019 року Верховний Суд став на бік чоловіка: скасував постанову апеляції та залишив у силі рішення міського суду.
Таким чином, гроші, які правоохоронці вилучили під час обшуку, а потім не змогли зберегти у власному приміщенні, зрештою довелося компенсувати з державного бюджету.
Допитали понад сотню людей, шукали кросівки Adidas, але злодіїв не знайшли
Саме розслідування крадіжки виглядає не менш кінематографічно.
На місці знайшли сліди долоні та пальця, придатні для ідентифікації. Оглянули записи камер відеоспостереження і встановили кілька автомобілів світлого кольору, які вночі кружляли неподалік вулиці Хвильового.
Правоохоронці провели поквартирний обхід та допитали понад сотню мешканців навколишніх будинків.
Допитували працівників самого УМВС, співробітників тодішньої ДАІ, водіїв рівненських служб таксі.
На місці крадіжки знайшли навіть слід від кросівок Adidas. Слідчі обходили магазини Рівного, показували продавцям фотографію моделі та намагалися встановити, хто міг придбати таке взуття.
Не допомогло.
Минали роки. Підозри у справі про саму крадіжку так нікому й не оголосили.
Закрити не можна розшукати
І ось у 2026 році прокуратура вирішила, що настав час поставити крапку.
Минуло понад десять років, строки давності спливли, а особу того, хто викрав бурштин і гроші, так і не встановили.
Прокурор звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про закриття кримінального провадження. Здавалося б, після майже 12 років безрезультатних пошуків фінал був передбачуваним.
Але суд вирішив інакше.
Дослідивши матеріали провадження, суддя дійшла висновку, що правоохоронці не провели всього комплексу необхідних слідчих дій, а саме розслідування назвала «поверхневим» та таким, що проведене «не у повному обсязі».
Тобто тезу прокуратури про те, що за ці роки було зроблено все можливе, суд фактично відкинув.
У закритті справи відмовили.
Минуло майже 12 років. УМВС давно стало Головним управлінням Національної поліції, змінилося не одне покоління керівників і слідчих, частина учасників тієї історії давно працює в інших структурах.
А справа №12014180000000526 все ще живе: «Закрити не можна, розшукати».
