На Рівненщині виявили рештки доісторичної тварини (ФОТО)
На території Нобельського національного природного парку знайшли рештки степового бізона (Bison Priscus).
На території природоохоронного науково – дослідного відділення номер 1 Нобельського національного природного парку поблизу села Дубчиці із дна річки Прип’ять був піднятий ріг тварини. За визначенням відомого українського палеографа і палеонтолога, геоморфолога, археолога, доктора географічних наук, завідувача кафедри фізичної географії, геоморфології та палеографії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича професора Богдана Рідуша, з яким консультувалися працівники парку, це рештки степового бізона (Bison priscus), який мешкав на євразійському материку.
Ці знахідки можуть датуватися десятками тисяч років і надавати важливу інформацію про епоху плейстоцену, коли цей вид був поширений. У ті доісторичні часи ці тварини частково вимерли, а частково асимілювались у сучасного зубра.
Розміри знахідки вражають: довжина рогу становить 61 сантиметр, а його основа біля черепної кістки сягає в обхваті 38 сантиметрів. Судячи з усього, ріг належав дорослому зубру. Зараз ніхто не може сказати, за яких обставин тварина залишилася лежати на дні річки, можливо, цьому сприяла участь стародавніх людей, які полювали на бізонів у місцях де вони виходили до водопою.
Цікаво, що на цьому знахідки кісток доісторичної тварини не завершилися.
Так житель села Сенчиці Сергій Сарич, який і знайшов ріг та передав його заступнику начальника ПОНДВ №1 Валерію Вороб’ю, повторно досліджуючи днище річки підняв із нього ще окремі кістки від скелету. З цього можна припустити, що останки тварини збереглися недоторканими на дні річки.
Наразі в парку очікують коли спаде паводок, і планують більш детально вивчити місце знаходження артефактів. Разом із будівництвом науково – дослідного центру в Нобельскому НПП заплановано роботу виставкової зали, де ці стародавні знахідки в майбутньому будуть представлені як музейні експонати разом із зубом мамонта, знайденого на території парку кілька років тому. Тим часом співробітниками національного парку проводиться поверхневий обробіток знахідки та її консервація від атмосферного впливу. Адже знайдені фрагменти скелету празубра, пролежавши багато тисячоліть у воді, можуть зазнати руйнування від тепла, повітря і світла.
Знахідка давніх решток бізона є важливим джерелом знань про минулі епохи, і їх вивчення сприяє глибшому розумінню історії життя на Землі.
