Рівненський кіборг розповів про найзаповітнішу мрію під час оборони Донецького аеропорту

Сьогодні 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту.
Оборона летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го.
ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». І все через те, що ворог ніяк не міг гарнізон взяти штурмом.
Але все таки 20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП.

Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги.
Про одну із них журналісти сайту Про Рівне розповідають далі.
Федір Мисюра – посадовець з Рівненської облдержадміністрації, очолює управління інфраструктури та промисловості. Батько трьох дітей. У 2014 році Федір Місюра з посади державного службовця вступив до лав Збройних Сил України, аби зі зброєю в руках захищати державу.
А вже у 2015 році підрозділи, у яких служив молодий військовий, почали заїжджати в ДАП. Саме на цей час і припадають найзапекліші бої, бо ж так зване тимчасове «перемир’я» перестало діяти.
«Це були масовані обстріли з двох сторін – то вежі, то нового терміналу. На цей час старий термінал вже був втрачений. Були обстріли з напрямку метро, готелю «Спартак». Тобто аеропорт обстрілювався фактично як підкова – майже з усіх сторін. Були звісно й моменти затишшя, ймовірно коли противник перезаряджав зброю. Обстріли були регулярними і досить потужними. Але, незважаючи на це, у найкритичніші ситуації ми з побратимами мріяли про одне – про перемогу України», – розповів Федір Мисюра.
У результаті потужних боїв було багато поранених, загиблих, контужених. Постало питання евакуації. Але ситуація не дозволяла її проводити, оскільки обстріл ворогом здійснювався по аеропорту та об’їзних шляхах.
Серед поранених опинився й рівненський кіборг. Зранку 15 січня почалися масовані штурми. Саме тоді й Федір отримав кульове поранення.
«Куля влучила у тіло. Мені вчасно надали першу медичну допомогу мої побратими. Зараз це вже Герої України, яким звання присуджено, на жаль, посмертно. Поранення призвело до 8 хвилин клінічної смерті, яка частково стерла в пам’яті ті події. Кулю через 25 днів дістали із аорти серця. Окрім того, під час евакуації ще отримав осколкове поранення», – згадує Федір Мисюра.
Найбільше рівненському кіборгу під час оборони Донецького летовища запам’яталися його побратими. Ті, з ким пліч-о-пліч тримали оборону. І які, на жаль, залишилися навіки у строю.
«Я завжди їх пам’ятатиму. В мене на роботі є куточок пам’яті про загиблих героїв. Тих, з ким служив, хто загинув в ДАПі і неподалік. З цими людьми ми служили з перших днів війни. Спочатку – злагодження на полігоні, служили в донецьких містечках поруч з аеропортом», – додає Федір.

З початком повномасштабного вторгнення рівненський кіборг знову став на захист нашої держави. Спочатку це був центр комплектування, потім одна із частин ОК «Захід». Також служив у підрозділі воєнної розвідки.
Нині чоловік знову працює у Рівненській ОВА, втім не втрачає надії повернутися на військову службу.
















