Так покусають, що аж жити хочеться: бджоляр з Рівненщини розповів про секрети пасічництва

Професійне свято бджолярів святкують сьогодні, 19 серпня. “Про Рівне” ж поспілкувалося з пасічником, який вже майже сорок років тримає власну пасіку на Рівненщині. Про комах-трудівниць, їх характер, сон на вуликах та цьогорічний медозбір – ексклюзивно, читайте далі.
Історія пана Володимира, який живе у Гощі, почалася з двох вуликів, які йому віддав тесть майже 40 років тому. Спочатку було їх декілька, але з часом ставало більше. Так, в останні роки налічувалося близько сотні. Втім, зараз – пішло зменшення.

Бджоли – це моє хобі та природна аптека водночас. Особливо, коли після весни почуваєш себе не надто добре. Але вони тебе так покусають, що аж жити хочеться.
– сміється, Володимир Чорноус, пасічник з Рівненщини
Зазначає, що не всі можуть займатися цією справою тому, що мають алергію, чи наслідки після укусів. Йому ж тут пощастило і організм нормально реагує.

Сім’ї бджіл – різні і кожна по-своєму особлива
Зі слів пана Володимира, сім’ї є різні, життя у вуликах відрізняється одне від одного. Є бджоли миролюбніші, ті, які більше меду носять, ті, які активно займаються воском, або ж виділенням прополісу. Звісно, є серед трудівників є і трохи ледарів.
От я приїжджаю на пасіку, дивлюся на дві сім’ї, які однакові по силі. Однак в одній меду багато, а в інші майже немає. Це багато про що говорить, зокрема й про характер бджіл.
– Володимир Чорноус, пасічник з Рівненщини

До злих бджіл потрібен особливий підхід
Ці комахи дуже відчувають зміну погоди. Якщо насувається гроза, вони масово летять у вулик та поводять себе досить знервовано.
Якщо сім’я зла, то й справді, не встигнув підійти до вулика, як вони вже тебе кусають. В мене таких є кілька. Добре знаю де вони, аби одразу йти до них у костюмі. Але, як правило, такі бджоли приносять найбільше меду. Головне без різких рухів, ароматів та з любов’ю.
– Володимир Чорноус, пасічник з Рівненщини
Сон на вуликах, як на вулкані
“Про Рівне” пасічник також показав і свій саморобний апібудиночок, який призначений для оздоровчого сну на бджолах. Всередині є два ліжка, під якими й знаходяться вулики. Боятися такої терапії не варто, оскільки трудівниці залітають ззовні. А ось поєднання звуків та ароматів позитивно відображаються на самопочутті людини.

Тут добре спати, коли нарощується сила сім’ї та кожна бджола має своє біополе. Спиш ніби на вулкані, все гуде. А коли встаєш, в організмі відчувається бадьорість.
– Володимир чорноус, пасічник з Рівненщини

Як виготовляється мед та фігурки з воску
Як розповідає пан Володимир, спочатку це солодка рідина, яку вони відкладають у вулику. Далі її перекладають у інші соті та вентилюють. Лише коли буде мало вологи – соті запечатають. А цей мед може зберігатися і не втрачати свої властивості протягом десятків років.
Після відбору запечених сотих, вони обрізуються з рами, ставляться у медогонку та мед виливається через сито.

Також, займається й виплавленням воску. Так, щоб зробити воскову свічку, його він виплавляє з дощовою чи річковою водою, фільтрує, знову розплавляє і лише після цього заливає у форми.
Який медозбір чекати цьогоріч
У цьому році потепління прийшло на кілька тижнів раніше. До того ж є дні, коли велика спека. Рослина із землі не тягне необхідну кількість вологи, а отже не нектарує. А бджола поки долітає з медом до вулика, той спікається. У дощ вона взагалі не вилітає. Тому, з нинішніми погодніми умовами медозбір буде менший.

На завершення чоловік побажав усім пасічникам, і початківцям здоров’я, процвітання та хороших медозборів.
















