Суд може припинити діяльність Корецького монастиря на Рівненщині через зв’язки з Московським патріархатом
На цьому тлі особливу увагу привертає справа щодо Корецького Свято-Троїцького жіночиого ставропігійного монастиря — одного з найстаріших і водночас найконтроверсійніших релігійних об’єктів області.
Позов про припинення діяльності монастиря подала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Провадження відкрив Шостий апеляційний адміністративний суд. Засідання у справі відбулося 18 березня 2026 року, однак остаточне рішення наразі публічно не оприлюднене.
Монастир розташований у центрі Корця і є не лише релігійним, а й історико-архітектурним об’єктом. Його заснували ще у 1620 році як францисканський монастир, а з 1830 року він функціонує як православний жіночий монастир.
Комплекс має фортифікаційний характер і займає площу майже 6 гектарів. До нього входять:
Свято-Троїцька церква — головна домінанта ансамблю
келії з трапезною
тепла церква Іоанна Предтечі
надбрамна дзвіниця
залишки оборонних мурів і рову
Архітектура поєднує риси українського бароко XVII–XVIII століть та впливи московської традиції. Монастир розташований на підвищенні, оточений природними та штучними укріпленнями, що раніше виконували оборонну функцію.
Водночас він має ставропігійний статус — тобто підпорядковується безпосередньо патріарху Московському, що є ключовим фактором у нинішній судовій справі.
Згідно з даними реєстрів:
організація зареєстрована у 2003 році
керівниця — Новак Галина Олександрівна
засновник — Священний синод Російської православної церкви
зафіксовані зв’язки з РФ станом на 2022 рік
Фінансово монастир демонструє зниження доходів: із понад 5,4 млн грн у 2023 році до прогнозованих близько 3 млн грн у 2026 році. У структурі працює близько 9 осіб.
Загалом в Україні процес скорочення мережі УПЦ МП відбувається повільно. Із 8 782 громад на початку великої війни залишилося 7 826, а до ПЦУ офіційно перейшли лише 934.
